Авіамоделізм - 20 Березня 2013 - Носівська станція юних техніків

Дивлячись на тих, для кого авіамоделізм тільки починається, я відчуваю заздрість. Згадую свої перші радіокеровані літаки: Art-Tech Wing Dragon і саморобну Просту «пілотажку». Тоді я ще мав слабке уявлення – що таке радіокеровані моделі.

Було тільки бажання випробувати, яке залишилося, напевне, ще з дитинства. У дитинстві я ходив до авіагуртка. Там ми робили кордові моделі. Радіокерування в ті часи було відсутнє як клас, принаймні, в нашому авіагуртку. Мотор до моделі і то діставався не кожному. Купити авіамодель або мотор для неї було не можливо навіть в принципі.

Коли я задумався про те, що в нинішній час радіокерування стало доступним, то постало питання - що я хочу? Можна взяти машинку і катати її на подвір'ї. Радіокеровані вертольоти не потребують багато місця, а їх мініатюрні моделі можна запускати сидячи на дивані. Але перемогло бажання йти в авіацію!

По друге - авіамоделізм це те заняття, де можна прикласти руки по повній. Причому всі радіокеровані вимагають походу в магазин в кращому разі, а авіамоделізм - тільки покупки нових гвинтів. Хоча в останньому, я трохи хитрую. Такі речі, як судномоделі, особливо яхти - ще більш безпечні і практично не вимагають витратних матеріалів. Так як розбити яхту - це треба постаратися. Але яхти - це влітку. А авіа - цілий рік!

Мій перший політ мені пригадується й досі! «Дракоша» злітає в небо... ось він летить... ейфорія і судорожні рухи зі спробами згадати, те що освоював ганяючи авіасимулятор впродовж тижня. Він ЛЕТИТЬ! І я ним КЕРУЮ! Зараз слабка подібність такого почуття виникає тільки коли облітую нову модель літака…

Перше, на що варто звернути увагу новачкові при виборі авіамоделі, це не зовнішній вигляд. Ні. Треба дивитися на те як постраждає ваш літак при ударі об землю і наскільки сильно! Зовнішній вигляд авіамоделі, яка пережила десяток починок, залишає бажати кращого. Купа клейових швів швидко зітруть красу фабричного забарвлення. Проза життя.

Мені сподобався Art-Tech Wing Dragon тим, що фюзеляж у нього пластиковий, крило на гумці, що штовхає гвинт. Він пережив у мене більше двох десятків зіткнень з планетою Земля. Кілька разів - на повному газу вертикально вниз. Класична морквина - як кажуть авіамоделісти. Але всі пошкодження у «Дракоші» були тільки в порваних резинках і зламаному повітряному гвинті (залетів на дерево, бо я не встиг вимкнути «газ»).

Нехай не в першому польоті, але в першій десятці польотів модель обов'язково зустрінеться із землею! Коли починає здаватися, що вже вмієш літати - тоді і починаються з'являтися помилки. Або різкий порив вітру кине авіамодель до землі в той момент коли ви летите в інвер (політ догори ногами), або при прольоті через яскраве сонце, що забезпечить на протязі десятка секунд не бачити свій літак. А може, банальна перешкода зіб'є авіамодель з курсу. Всяке може трапитися. І як показує практика - найчастіше трапляється.

Друге - модель повинна бути літаюча! Краще всього якщо вона буде оснащена БК двигуном. Чи, щонайменше, двигуном 480 типу або 380 з редуктором. Ці дані можна подивитися на коробці або на сайті модельного магазина.

Обов'язково слід пошукати опис на обрану авіамодель в Інтернеті, почитати відгуки на модельних форумах. Дрібні літаки зі слабкими двигунами в принципі літають, але потребують виключно досвідчених пілотів. А при спробі обльоту новачком зазвичай політ не триватиме довше 5-ти секунд. Потім доведеться лагодити авіамодель, після чого вона набирає вагу і літає ще гірше.

Пульт керування має бути радіо! Всякі ІК (інфрачервоні) передавачі гарні тільки для польотів у залі. На вулиці з таким управлінням можна літати хіба що в похмуру погоду. Також пульт радіокерування повинен бути аналоговим - тобто мати джойстики, а не імітуючі їх кнопки. Управління польотом джойстиком викликає подобу польоту. Непогано, коли спершу вдасться політати в залі.

Краще коли авіамодель матиме повноцінне керування - 4 канали на модель літака і 3 канали для планера. Втім, планер теж можна 4-канальний. Політ на моделі літака без елеронів складніший, ніж з їх наявністю.

Перед першим польотом необхідно потренуватися в польотах на комп'ютері. Для цього використовується авіамодельний симулятор. Часто в комплекті до авіамоделі йде диск на якому записаний безкоштовний симулятор FMS і шнурок підключення пульта до комп'ютера.

Мінімум що треба зробити - це навчитися відлітати подалі, розгортати авіамодель і підлітати назад до себе. Це не так просто як може здатися на перший погляд. При польоті «до себе» і відхиленні стіка пульта управління елеронів (або керма напряму в моделях з 3-ма каналами) вліво, авіамодель буде кренитися вправо. І навпаки.

Бажано відпрацювати ще й посадки, але в крайньому випадку можна обійтися і без цього - опускаючи авіамодель в густу траву влітку або в сніг взимку.

А ось без навичок повернення моделі до себе - можна відпустити літак дуже далеко. Знайти літак, який приземлився в густу траву поля або зарився в сніг - дуже проблематично.

Перший політ краще здійснювати під наглядом більш досвідченого колеги по хобі (керівника гуртка). У будь-якому випадку це повинно відбуватися на великому полі. І подалі від дерев, машин та інших об'єктів. На жаль неодноразово доводилося бачити як новачки (і навіть не дуже новачки) засаджують свою авіамодель в машини відпочиваючих «на природі» громадян. Можливості такої прикрості слід завбачливо уникати. Тим більше, що поля і луки ще подекуди є. Чому авіамоделі за законом підлості «притягуються» машинами й деревами - достеменно поки не з’ясовано…

При польотах намагайтеся літати в одному секторі, перед собою. Не треба намагатися пролітати над собою або крутитися навколо своєї осі - літаючи кругами. Як вже зазначалося, можна пролетіти через сонячний диск і втратити авіамодель в небі, внаслідок спійманого «сонячного зайчика» в очі.

А обертаючись - можна затнутися або посковзнутися. Повірте, управляти моделлю стоячи на одному місці значно зручніше, ніж послизнувшись і сівши на «п'яту точку»!