Майстри спорту України - 22 Січня 2021 - Носівська станція юних техніків

І я, як тренер, і Ангеліна Білобловська з Аліною Буцан були за Олександра в напруженні. Бо в Чемпіонатах України перемагали ж то втрьох в одній команді, а майстрів присвоїли тільки двом. Як з’ясувалося, сталася технічна помилка в документах, що й призвело до затримки. Тепер вітаємо і Олександра Макуху! Наказом Міністерства молоді та спорту України № 2797 від 18.12.2020 йому теж присвоєно довічне спортивне звання «Майстер спорту України»!

Цей "шматочок металу" символізує високе звання і є мрією тисяч спортсменів

Мені, тренерові цієї чудової і до ліквідації Носівської СЮТ найсильнішої в Україні юніорської команди, приємно завершити свою тренерську кар’єру такою «жирною крапкою»: три майстри спорту в шкільному віці! Такого не було в історії Чернігівщини, та й не тільки Чернігівщини, а й в добрих двох десятках інших областей. Цей успіх виходить далеко за межі Носівки – він Всеукраїнський. І він доводить, що інші школярі України мають шанси отримувати високі спортивні звання навчаючись у радіоспортивних гуртках своїх міст і областей. Навчайтесь і тренуйтесь і успіх неодмінно буде!

Прикро за керівництво ОТГ з подачі яких було ліквідовано Носівську СЮТ. Зекономлені на її утриманні мізерні кошти бюджету для громадськості не названі. Не названа й проблема, яку вдалося закрити «економією» на ліквідації СЮТ. А про іміджеві втрати ніхто й не думав. Створювану і вирощувану роками носівську школу високої майстерності радіоаматорів, яка стала широко відомою в Україні, легко не відновити, якщо навіть захотіти. Бо це неперервний, систематичний і складний процес, який може існувати на міцному підґрунті створеному при потужному закладі позашкільної освіти технічного профілю. Тому майстрами спорту вже не стануть кандидати у майстри Міран Масджеді, Яна Іщук, Карина Косиченко, а також Даша Отрошко, Данило Кратко, Данило Верболицький і інші, які навчаючись на радіостанції йшли до цієї мети. Не стануть навіть кандидатами у майстри. Кому дякувати?

Це треба було розуміти. За СЮТ в Носівці просили директорат міністерства освіти, Міжнародна асоціація позашкільної освіти, Ліга радіоаматорів України, Чернігівське земляцтво, батьківський комітет СЮТ і ряд інших Всеукраїнських і місцевих громадських об’єднань. Були зібрані підписи під відповідною електронною петицією до міської ради. Рада все відхилила вважаючи себе розумнішою за всіх. Звернення шанованих інституцій навіть не були зачитані депутатам. Представники влади як мантру всім повторювали: «Від об’єднання СЮТ і БДЮТ жодна дитина не постраждає!». Так вище я назвав прізвища «не постраждалих» тільки з одного гуртка з 23-х ліквідованих гуртків СЮТ на території ОТГ. А до 2019 року СЮТ ніколи не мала менш ніж 40-45 гуртків ПОЛІТЕХНІЧНИХ профілів на теренах вже колишнього Носівського району.

Громада наразі вкладає немало коштів у ту ж спортшколу, а майстри спорту де? Не ті, що після спортшколи ними десь ставали, а ті, що ними стали у рідних стінах, у шкільному віці? Прошу зрозуміти, це не остюк за комір колишнім колегам тренерам ДЮСШ. Вони працюють самовіддано і зразково виконують програми в створених умовах. Просто це питання для розуміння складності підготовки майстрів спорту. Що це дуже й дуже не просто. Це, як в авіації – вищий пілотаж в тренерській роботі. Це не так легко, як може здатися.

Нерозумний крок було вчинено і з роками він ставатиме все очевиднішим. А хтось таки вже увійшли в історію Носівщини руйнівниками політехнічної позашкільної освіти. Хочеться чи не хочеться, все стане явним. І прізвища, і дії. Бо громадськість буде шукати відповідь на питання: «Де подівся відомий в Україні заклад, який впродовж півстоліття робив нашому місту добру славу?». Так що майстер спорту України Саша Макуха – це останній гордий, феєричний успіх вихованців Носівської СЮТ, якої вже нема. І успіхів подібних за масштабністю – три майстри спорту за один рік – в Носівській ОТГ вже не буде. Крапка.

Василь Кияниця, тренер

Фрагмент тренувань майбутнього майстра спорту в 2019 році: https://youtu.be/yGRbgzgRCBs