Про нагороди. Для дітей і для дорослих
Сьогодні мною підписані дипломи і грамоти, якими нагороджені діти району за свої досягнення у масових заходах, що проводилися нашою СЮТ у першій половині 2016 року. Всього відзначено 69 школярів. Від завтра вони почнуть отримувати свої нагороди на класних та шкільних лінійках у присутності однокласників, друзів і вчителів. Бажаємо нових успіхів і досягнень у наших виставках і конкурсах. До нових зустрічей! Найближча – районний фестиваль повітряних зміїв, що відбудеться на стадіоні ДЮСШ першого червня.
І для дорослих. Шановні і поважні! Згадайте свої перші у житті нагороди. Правда бентежно і радісно було? Хотілось показати батькам, близьким, родичам? Ці дітки, що днями отримають свої нагороди, відчуватимуть теж саме, що й ви колись. І якщо для вас, для деяких чиновників, магнатів і депутатів все це здається дрібницями, то це не так. Це для них дрібниці, а для дітей – подія, яку можна порівняти зі святом! Тому на жалійте для дітей заохочень. І для своїх, і для чужих і, навіть, для незнайомих. Навіть, якщо вже життя вас не радує. Не позбавляйте дітей радостей дитинства.
До чого я це? До того, що вже дожебракувалися до… бланків для нагородження дітей. Щодня чуємо про вкрадені мільйони і мільярди гривень. З одного боку – крали, крадуть і, певне, будуть красти, з іншого – навіть крихти від вкраденого вистачило б не тільки на бланки дипломів і грамот для дітей, а й, можливо, навіть взагалі на позашкільну роботу з дітьми. Чи варто одне іншого? І коли, врешті, народ над цим задумається?
Світ не без добрих людей. Розхожий вираз. Ці люди віддають останнє для фронту, відгукуються на біду в інших, допомагають переселенцям, церквам… З життєвого досвіду впевнююсь, що допомагають ті, хто є не багатими, швидше навпаки. І допомагають маленькі (не в образу) підприємці. Спасибі багатьом з них. Так ось бланки для нагородження дітей, щоб встигнути до закінчення навчального року, нам люб’язно, «на віру» надала одна з власниць носівського магазину – просила не називати.
Звичайно, ми за ці бланки дипломів розрахуємося, як і раніше розраховувалися. Або віддам свої гроші, не звикати. На мої гроші та гроші керівників гуртків вже давно утримається робота окремих гуртків. Зокрема, ставшого відомим своїми досягненнями на всю Україну, гуртка радіозв’язку. Але хіба це нормально? Хіба так має бути?
Василь Кияниця, директор СЮТ, депутат МР |
