Носівська станція юних техніків

(закінчення)

літо… – Кошти дамо. Давай поки за свої (мова йшла про декілька тисяч гривень). А потім, ми «уточнимо» районний бюджет і тобі повернемо. Впевненості додала ще й моя особиста зустріч із заступником голови ОДА О.О. Бєльським, який щиро дивувався, що при виділенні майже трьох мільйонів на оту всепожираючу фінансову гідру на повороті (мова про школу №5, що невідомо коли буде завершена), Носівська РДА не зв’язалася з обласним фінуправлінням, щоб крихітну дещицю «відчепити» для СЮТ. Він кудись телефонував і там теж сказали: «Не проблема!».

Я, окрилений такими обіцянками, за свої власні гроші купую французькі автоматичні опалювальні конвектори, купую кабелі, щит, захист і все встановлюю. Результат – чудовий! Якщо позаминулого сезону зима була теплою і були сумніви, то минула – дала, як кажуть, сповна. Сумніви розвіялися.

Чудове вирішення питання. Державі одноразово зекономлено понад 100 тисяч гривень і багато тисяч щорічно. Однак, тим часом з’ясовується, що кошти, котрі намагалася «помаранчева РДА» надати СЮТ, були переорієнтовані «біло-сердешною» райрадою. У них, бачте, політичне непорозуміння. А «влітає конкретно» – Кияниця. Так що не тільки керівники гуртків за свої гроші забезпечують гуртки, а й директори за свої – встановлюють опалення. Тож найбільшими меценатами позашкільної роботи на сьогодні є самі позашкільники.

Останній штрих. Ще починаючи з депутатства Волкова, з’явилася традиція влітку давати по тисячі для поточного ремонту закладів освіти. Останніми роками ця «нещасна тисяча» для СЮТ і БДЮТ виділяється тільки після погрози звернення безпосередньо до Івана Івановича Куровського. Отже, між Іваном Івановичем і позашкільниками хтось є, хто явно позашкілля зневажає? За що? Чи може «гальмуючи» ту тисячу, хтось думає, що вона позашкільників не врятує? Згоден. Бо і нам, і БДЮТ понад п’ять років місцеві очільники обіцяють кошти на підведення води. Ну невже така «непідйомна» проблема? І ми, і БДЮТ знаходимось у пристосованих приміщеннях. Нема нічого вічного: подивіться на наші вікна, двері, підлогу… Хіба ж їх фарбою врятуєш? А зовнішній вигляд який? До того ж, в СЮТ ще й руйнується зовнішнє цегляне облицювання. А навкруги вже сайдинг, утеплювачі, інші сучасні матеріали.
Дякую за увагу і терпіння». 30.08.10.

Цей виступ, за словами присутнього на тій конференції голови РДА А.Г. Красносільського «був почутий». Після цього голова РДА особисто побував в СЮТ, побував його перший заступник М.М. Онищик з головним архітектором О.П. Кононенком. Пообіцяли кошти, але натякнули на переселення до іншого приміщення, яке має колись звільнитись.

А раз переселення, то про які кошти на ремонт може бути мова? Враження, що ніхто не хоче й чути, що на переселення потрібно коштів у рази більше, ніж на поточний, нехай і дещо поглиблений ремонт. Хоч, проте, різниця, звичайно є: на ремонт кошти потрібно виділяти негайно, а на переселення – в майбутньому. Непоганий спосіб. Ним по відношенню до СЮТ місцеве керівництво (половини вже й у живих нема) користається майже три десятиліття: У різні роки СЮТ обіцяли «переселити» до приміщення школи №1, до приміщення ТСОУ, до приміщення сільгоспуправління, до приміщення колишнього райкому партії, до приміщення колишнього військкомату, колишнього суду. Тепер от знову, або до приміщення школи №1, або школи №5, яка будується вже понад 20 років. Зрозуміло, що коли обіцяють надати нове приміщення, кошти на утримання старого не виділяються. Така гра-жарт. А СЮТ і далі продовжує існувати без ремонту.

На сьогодні 44 гуртки Носівської СЮТ відвідують 675 учнів. Наші гуртки працюють майже у всіх школах району, принаймні у тих, де є відповідні умови для занять. Ми забезпечуємо максимальне охоплення гуртковою роботою дітей сільської місцевості і максимальну доступність їх до позашкільної освіти. І хоч, така територіальна «розкиданість» гуртків суттєво ускладнює їх навчально-методичне забезпечення, контроль, проте вона є чи не єдиним варіантом збереження повноцінної позашкільної роботи в умовах відсутності централізованого матеріального забезпечення і зношеності базового приміщення.

У базовому приміщенні нині сконцентровано результати позашкільної роботи всього району: виставковий зал, методичний кабінет, технічна лабораторія, радіостанція. Є «Українська світлиця», формуються технічна бібліотека і політехнічний музей. Проводяться щорічні районні виставки, конкурси і семінари. Із встановленням два роки тому належного опалення приміщення, до цього приміщення поступово повертаються колишні гуртки.

На початок третього тисячоліття Носівська СЮТ, за умов хронічної відсутності матеріально-технічного забезпечення гурткової роботи, утримує високі показники Носівського району в обласних масових заходах і у відповідних рейтингах. Так, згідно підсумкових таблиць участі районних (міських) відділів освіти Чернігівської області, в обласних масових заходах із науково-технічного напряму, Носівський район (участь якого забезпечувалась виключно станцією юних техніків) у 2008 році посів 5 місце, у 2009 році – 4 місце і у 2010 році – третє місце. Слід звернути увагу, що у цьому рейтингу є міста Чернігів, Ніжин, Прилуки. Не було жодного року, щоб вироби чергових і чергових юних умільців з Носівського району не експонувались на республіканських виставках у Києві і не ставали їх лауреатами.

На жаль, робота педагогів у системі позашкільної освіти не знаходила і не знаходить гідної оцінки з боку держави. Показово, що директор СЮТ, який присвятив цій роботі все життя тричі представлявся трудовим колективом до звання «Заслужений працівник освіти України»: у 1999 році – голова РДА Красносільський А.Г., у 2007 році – голова РДА Андрієнко М.П. та у 2009 році – в.о. голови РДА Пуха О.М. Три різні голови адміністрацій гарантували державі представлення на цю людину. Держава промовчала. Жодного зауваження, чи претензії до пошукача, чи до представлених матеріалів… Четверте представлення вже навряд чи буде. Ось так поціновується наше позашкілля і люди, які у ньому працюють.

Використані матеріали:

(Оригінали усіх вказаних нижче статей можна переглянути тут)

В. Кияниця. Знайомтесь - радіоспорт //Прапор комунізму (орієнтовно 09.1976 р.)
В. Кияниця. Право на творчість //Прапор комунізму від 04.04.1978 р.
В. Кияниця. Так кувалася перемога // Прапор комунізму від 19.08.1978 р.
В. Кияниця. Хроніка змагань //Патріот Батьківщини від 25.03.1979 р.
В. Кияница. В долгу перед юными //Советский патриот от 28.03.1979 г.
В. Васильєв. Щасти тобі, чемпіонко //Прапор комунізму від 07.071979 р.
Ф. Габдрахманов. В небольшом городке //Всесоюзный журнал "Радио" 1980 г. №8, с. 10-11.
В. Кияниця. Тільки перемога! //Патріот Батьківщини від 01.11.1981 р.
В. Кияница. Очные КВ соревнования //Советский патриот от 17.06.1981 г.
В. Кияниця. Турботи шкільних радіолюбителів //Патріот Батьківщини від 22.11.1981 р.
В. Кияниця. Є у підлітків мрія //Деснянська правда від 5.03.1982 р.
М. Гурбич. Організатор // Прапор комунізму від 10.06.1982 р.
В. Кияниця. Картка з полюса //Молодь України від 28.09.1983 р.
В. Безпала. З турботою про підростаючу зміну // Прапор комунізму від 2.02.1984 р.
В. Василенко. Успіхи радіоспортсменів // Прапор комунізму від 16.05.1985 р.
В. Безпала. Найвища мрія - висота! // Прапор комунізму від 7.06.1985 р.
Т. Мірошник. Голос Носівки - на весь світ! //Прапор комунізму від 7.09.1985 р.
В. Кияниця. Повернути втрачені позиції //Патріот Батьківщини від 29.09.1985 р.
Т. Скидан. Найсильніші у країні // Деснянська правда від 12.01.1988 р.
Н. Горькава. Допитливість думки, уміння рук // Деснянська правда від 14.06.1988 р.
Т. Зеленяк. Юні техніки в "Артеці" //Прапор комунізму від 16.07.1988 р.
В. Кияниця. Наболіло... //Комсомольський гарт від 16.07.1988 р.
В. Шаров. У колі призерів // Деснянська правда від 30.07.1988 р.
М. Кохан. Співа морзянка: приз "Комсомольской правды" у Носівчан! //Комсомольський гарт від 27.02.1988 р.
В. Кияниця. Наша спільна справа //Радянська освіта від 9.05.1988 р.
М. Веремійченко. Не тільки в класі // Прапор комунізму від 15.09.1988 р.
Редакційний матеріал. Гурток радіоконструювання //Прапор комунізму від 29.10.1988 р.
Анатолій Шевченко. В.В. Кияниця: - Пошук був нелегким //Прапор комунізму від 14.01.1989 р.
В. Зеленяк. Десятикратні чемпіони //Прапор комунізму від 22.04.1989 р.
В. Зеленяк. Друзі зустрічаються в ефірі //Комсомольський гарт від 20.01.1990 р.
Група авторів. Носівській станції юних техніків - 20 років //Носівські Вісті від 27.05.1992 р.
Редакционная. Носовку рекордами не удивишь. Хорошим футболом тоже //Сегодня от 22.07.1998 г.
Н. Довбиш. Змагалися юні техніки і комп`ютерники // Носівські Вісті від 14.04.2007 р.
Т. Даніш. Наперекір усім проблемам // Носівські Вісті від 27.10.2007 р.
О. Довбиш. Було б тільки бажання // Носівські Вісті від 8.03.2008 р.
Н. Довбиш. Ростемо ми... // Носівські Вісті від 19.04.2008 р.
Н. Довбиш. Перемога - за другою школою // Носівські Вісті від 28.03.2009 р.
Н. Довбиш. Осінні барви-2009 // Носівські Вісті від 12.12.2009 р.
О. Довбиш. Зимові фантазії // Носівські Вісті від 23.01.2010 р.
О. Довбиш. Життя, присвячене позашкіллю // Сіверщина від 11.03.2010 р.
О. Довбиш. У букет весняних перемог СЮТівців // Носівські Вісті від 22.05.2010 р.
Н. Довбиш. У барвах непогасної краси // Носівські Вісті від 18.12.2010 р.
Атестаційні матеріали Носівської СЮТ 2011 р.
В. Фурса. Славні імена Носівщини // Видавництво ТОВ "«Аспект-Поліграф», 2009. ISBN 978-966-340-357-1, сторінки 76-78
К. Гавриш, Н. Калюжна, Н. Смага. Живи і процвітай, наш благословенний носівський край! //Носівські вісті від 24.09.2011 р.

Також використані матеріали про Носівську СЮТ з Української Вільної Енциклопедії (Вікіпедія) // Носівська районна станція юних техніків.