Носівська СЮТВівторок, 21.11.2017, 14:32

Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
Форма входу


Меню сайту

Для допитливих
Що це? (дивитись зі звуком)
Шляхи пізнання
Історичні фальсифікації та помилкові географічні відкриття
Панорами цікавих місць
Земля з Космосу (on-line)
Цікаві довідки
Сучасні технології в кіно
Танцюють роботи
Довго і наполегливо треба учитись, щоб управляти цим
Теж треба вміти
Вражаюче оригамі з грошей
Дерев'яне чаклунство
Неперевершено!!! (дивитись в "розгорнутому" екрані)

Форуми за напрямами
  • Стендове моделювання
  • Авіамоделювання
  • Авіація, моделювання
  • Параплани, парамотори
  • Ракетомодельні сайти
  • Автомоделювання
  • Картинг
  • Мото, чоппер, байкер
  • Авторемонт
  • Судномоделювання
  • Авто-Авіа-Судномоделізм
  • Web-кільце українських моделістів
  • Радіоконструювання
  • Радіоелектроніка
  • Теле-радіо-побут-ремонт
  • Теле-Мульті-Медіа
  • Аматорський радіозв'язок
  • Радіоаматорські сайти
  • Радіосканер
  • Ремонт комп'ютера
  • Все про старі комп'ютери
  • Відеоуроки по ПК
  • Радіосхеми
  • Схеми, довідники
  • Технічні інструкції
  • Сервіс-мануали
  • Все для веб-майстра
  • Фотоаматорство
  • Кінооператорство
  • Оригамі модульне
  • Домашньому майстру
  • Зроби сам
  • Все про електрозварювання
  • Енергозбереження
  • Програми для всіх
  • Світ розваг
  • Колекціонування
  • Кращі сайти Рунета
  • Блог мережевого фахівця
  • Кулінарія

  • Корисні посилання
    Архіви журналів "Юний технік" і "Лівша"
    Архіви журналів "Моделіст-конструктор"
    Все выпуски брошюр "В помощь радиолюбителю"
    Массовая радиобиблиотека
    Страна мастеров (моделювання, оригамі, тістопластика, фітодизайн, тощо)
    Дитячий портал "Сонечко"
    СВІТ МУЛЬТИКІВ
    Аудіоказки, мультики, дитячі фільми
    Відео-Hollywood - Всі серіали без SMS
    Найбільша в Інтернет колекція софта без інсталяції
    Розширення, формати файлів
    Безкоштовний перекладач від GOOGL
    Світова цифрова бібліотека
    Українська цифрова бібліотека
    Словники і енциклопедії
    Відшукати і скачати пісні
    Скачати мінусівки
    Класична музика (слухати он-лайн)
    Заспокійлива музика
    Вивчити азбуку Морзе
    Далеке приймання радіомовлення - це цікаво!

    Наше опитування
    Оцініть корисність нашого сайту. Просимо перед оцінюванням подивитись посилання, публікації
    Всього відповідей: 509

    Статистика

    Онлайн всього: 2
    Гостей: 2
    Користувачів: 0
    Сьогодні із зареєстрованих були:

    Сьогодні вітаємо з днем народження:



    Карта відвідувань нашого сайту з 27.10.2012 по 26.03.2015

    Сайти Носівського регіону
  • Носівська РДА
  • Носівська міськрада
  • ДПІ в Носівському районі
  • Містобудування, архітектура
  • Рейтинг міста Носівки
  • Районна гімназія
  • Носівська СЮТ
  • Носівська ЗОШ №1
  • Володьководів. ЗОШ №1
  • Носівська ЦБС
  • Носівська СДС
  • Носівські адвентисти
  • Хотинівська ЗОШ
  • Радіо Носівка
  • Група "Носівка" у ФБ
  • Шопопало

  • Приватні сайти носівчан
  • Олександр Кононенко
  • Алла Утва
  • Олександр Ювенко
  • Микола Рябінко
  • Андрій Самокиш





  • Архів записів

    Головна » 2013 » Березень » 10 » До Шевченківських днів
    16:34
    До Шевченківських днів
    Шевченко на грошах
     
    Так мала виглядати 100-гривнева купюра, яка була прийнята комісією
     
    Шевченківські дні щорічно спонукають кожного свідомого українця у черговий раз повертатися до спадщини нашого геніального співвітчизника. Вже вкотре осмислюється доля цієї людини, творчий спадок. А мені захотілось передрукувати на наш сайт думки про Тараса Шевченка народного художника України Василя Лопати, який глибоко вивчав життя Великого Українця, щоб ілюструвати Кобзар і інші його твори, щоб, врешті, намалювати портрет Шевченка на українських грошах.
     
    Текст розповіді Василя Івановича я щойно відсканував з його маловідомої (як все справжнє українське) книги «Надії та розчарування, або метаморфози української гривні». Книгу художник, з яким я особисто знайомий, подарував мені років десять тому в с. Козари, куди він з Америки приїздив до брата Андрія. То ж запрошую прочитати – буде цікаво
     
    БАНКНОТА НОМІНАЛЬНОЮ ВАРТІСТЮ 100 ГРИВЕНЬ
     
    Навіть в самому імені поета, як на мене, закладена якась музика. якась глибинність, що є відображенням нашої національної менталь­ності, української сутності. З цим іменем ми можемо гордо іти по життю між іншими народами, усвідомлювати, що ми є не просто на­род, а велика славна нація з високими параметрами української душі, які так геніально окреслив і дав нам стимул її вдосконалювати наш Батько — Тарас.
     
    Такої книги, як "Кобзар", не має жоден народ. Так, є видатні поети і в інших народів, класики і родоначальники своїх літератур: Пушкін — у росіян, Міцкевич — у поляків, Байрон — в англійців, Гете — у нім­ців. Але такої книги, як "Кобзар", не створив жоден поет у світі. Бо "Кобзар" — це справжня Біблія українського народу. Вона вмістила все, що являє собою наш народ: його історію, його героїв, народні характери. Ця книга сповнена надій і пророцтв.
     
    Я йшов до Кобзаря все своє життя. Він з'являвся до мене в нелегко­му, але все-таки милому дитинстві. У піснях та переказах бабусі, при м'ятих бур'янах, в яких я, гамуючи од щему сльози, читав його "Коб­заря". І став Тарас Григорович невід'ємною сутністю моїх повоєнних літ так само, як нужденне життя матері, як хатина, річка, ліс. Ніхто на мене ще з дитинства не справляв такого враження, як Шевченко. У нашій сім'ї його шанували як святого, знали напам'ять його вірші. На столі, скільки себе пам'ятаю, лежала книжка з пожовклими сто­рінками, переплетена в саморобну обкладинку з тонких дощечок, обклеєних полотном, без титульного аркуша і без останніх сторінок. То був "Кобзар". І відтоді, як я навчився читати, я взявся за цю книгу. З того часу я не перестаю перечитувати Шевченкові твори, щоразу відкриваючи щось нове, раніше незбагненне, а тепер, з набутим жит­тєвим досвідом, близьке й зрозуміле.
     
    Перші спроби ілюструвати "Кобзаря" я робив під час навчання в інституті, коли виконав за Шевченковими мотивами дереворит, по­тім офорти. Далі була збірка "Тополя", де я ілюстрував балади Тараса Григоровича. А потім — п'ятирічна праця над ілюструванням усього "Кобзаря". Перше видання побачило світ напередодні І Всесвітнього форуму українців 1992 року, книгу було вручено кожному делегатові, друге — наступного року. Для нього я виконав нову суперобкладинку й чоти­ри ілюстрації.
     
    Трагічна доля була у Тараса Григоровича, така ж доля спіткала і йо­го "Кобзар". Книгу фальсифікували, вилучали поезії, пристосовували до своїх потреб. Я щасливий, що перший ілюстрував "Великий льох" — поему, в якій поет втілив свої роздуми про історичну долю України в алегоричних образах, що в радянські часи зазнавали тенденційної інтерпретації. Тепер я бачу цю жадану книгу вже іншою. Бо Тарасові твори незбагненно дивовижні. Вони дають нові одкровення після ко­жного прочитання. Як Біблія.
     
    Але ці ілюстрації мають уже своє, незалежне від мене життя. І хо­четься вірити, що й вони стануть покликом іти до Шевченка і до його мудрого, проникливого слова.
     
    І ось тепер знову звертаюсь до образу нашого великого Кобзаря та ще й на грошах незалежної України! Чи це не є здійснення пророцт­ва про нашу країну? А може й справді ми будемо таки жити "в сім'ї во­льній, новій"? Чи — таки оживуть "степи-озера", нами ж забруднені та отруєні? Ось з такими думками та надіями я знову поринув у його світ, у його земне буття, у глибини його духу, у жар його серця.
     
    Спогади очевидців, людей, які безпосередньо спілкувалися з ним, любили, цінували і поважали його, навіть ті, хто ставилися до нього не­доброзичливо, опосередковано, підтверджували титанічний масш­таб Шевченкової особистості. Все це разом з його поезією, листуван­ням, вчинками відкривало мені його осяйний образ.
     
    Особливо виразний опис вигляду, характеру і вдачі Шевченка за­лишив Василь Маслов, який особисто зустрічався з поетом, листував­ся з ним: "Шевченко був кремезний, середнього росту, людина сильно­го, майже залізного здоров'я. Лице його з першого погляду здавалось звичайним, але його очі світились такою розумною і впадаючою в очі ясністю, такою спокійною свідомістю свого достоїнства, що мимоволі звертали увагу кожного. В його голосі, в балачці виявлялась подиву гідна м'якість в ході і у всіх його рухах — зосередженість. Одя­гався він вишукано, але чисто й просто; зате дома він любив носи­ти український народний одяг.
     
    При першому знайомстві... він був холодний, сухий, хоч простий і не церемоніальний... Але ж пізнавши раз людину і відкривши в неї хоч одну хорошу рису, він прив'язувався до неї, а коли зустрічав у неї при­хильність до себе, вповні і нероздільно віддавав себе їй на все життя...
     
    Дуже виразними рисами його характеру були: надзвичайна доб­рота і м'якість, навіть ніжність, яка так дуже суперечила з його зверх­нім виглядом — подиву гідна правдивість і прямота, що доходила до різкості — некорисливість і самовідречення приводили до того, що він майже не ви­знавався в практичних умовинах життя".
     
    Тургенєв згадував: Шев­ченко являв собою образ ко­зака... Голова довгаста, май­же лиса; високий зморшку­ватий лоб, широкий так званий "качиний" ніс, густі вуса, що закривали губи; не­великі сірі очі, погляд яких здебільшого похмурий і не­довірливий, часто набирав виразу лагідного, майже ні­жного, і супроводжувався хорошою, доброю усміш­кою... У високій баранячій шапці, в довгій темно-сірій чумарці з коміром з чорного смушку, Шевченко мав ви­гляд справжнього малороса, хохла...".
     
    Працюючи не один рік над ілюструванням "Кобзаря", я не раз звертався до його пронизливих автобіографічних віршів: "Якби ви знали, паничі...", "Мені тринадцятий минало...", "А. О. Козачковсько­му", "Чи не покинуть нам, небого...", де поет був малим, підлітком, со­лдатом останнього періоду життя.
     
    Для гривні я спеціально намалював кілька портретів, бо думки чле­нів комісії розділилися. Дехто вважав, що поета потрібно зобразити юним, періоду виходу в світ першого видання "Кобзаря", дехто від­стоював зображення поета останнього періоду життя — після заслан­ня. Дехто хотів бачити Шевченка в кожусі та шапці, інші — в костюмі. Словом, скільки людей, стільки думок.
     
    Спочатку мені здавалося, що поета потрібно було зобразити в се­лянській одежі, бо ж любив Тарас Григорович так одягатися. Невідомо, чи це був своєрідний бунт, як пише Євген Сверстюк, ко­ли "він демонструє перед вищим світом свою належність до закріпаченого селянського стану", чи й він, як В. Антонович (за словами Ю. Русова) не був чужий так званому "хлопоманству", цебто зовніш­ньому уподобанню до українського селянина.
     
    Та згадаймо граничну щирість його віршів, послідовність у вчин­ках, вірність самому собі. Саме вони й привели його в Аральські сте­пи. Він був академіком, мудрецем, пророком, він завжди залишався плоть від плоті свого народу, його насінням, зерном, в якому закодо­ване усе минуле, уся генетична еволюція поколінь, усе потенційне майбутнє. Шевченко — то вся Україна в мініатюрі. Отож, це, як на мій погляд, не бравада, не демонстрація чи виклик, не данина моді, а сут­тєве, внутрішнє, притаманне йому. І ще, можливо, він свідомо форму­вав свій образ народного поета не тільки власною поезією та грома­дянською позицією, а й зовнішнім виглядом. Бо важко інакше пояс­нити, чому він кілька разів фотографується в кожусі та шапці, коли його близькі й товариші — в костюмах і краватках. І в цьому ж таки одязі ще і ще раз зображає себе в живописних та графічних автопор­третах. Отож, починаючи роботу над портретом, я теж віддав данину цим аксесуарам — на першому варіанті ескізу купюри поет був у се­лянському одязі. Цей портрет мене не влаштовував. Я продовжував пошуки, і нарешті в шостому чи в сьомому варіанті мені вдалося вті­лити такий образ Тараса, який не викликав жодних заперечень з бо­ку всіх членів комісії, голови Національного банку, моїх колег. Цей портрет, я вважаю, був найкращим з усієї моєї серії героїв.
     
     
    На фірмі в Канаді було виготовлено пробний відбиток майбутньої 100-гривневої купюри. Вона вийшла гарною, ошатною. На лицьово­му боці ліворуч портрета Шевченка було вміщено слова: "Верховна Рада України проголошує незалежність України та створення дер­жави Україна. 24 серпня 1991 року".
     
    Повернувшись до Києва 26 грудня 1991 р., радий зустрічі з рідним домом, я попервах не звернув особливої уваги на те, що в пресі на по­чатку 1992 року з'явилися статті, в яких почали критикувати канадсь­ку фірму нібито за недостатню забезпеченість захисту купюр, дороговизну контракту ("Правда Украины", 20 лютого 1992 року: "Почему у гривны канадский паспорт", "Был подписан кабальный контракт"; "Вечірній Київ", 19 лютого 1992 року: "Гривня: ходіння по муках"). Натякалося на те, що купюри вартістю в 50, 100 і 200 гривень друку­ватимуться вже в Англії чи Італії.
     
    Мене все те не дуже хвилювало, адже технологія виготовлення грошей у всіх фірмах майже однакова. За наявності підготовлених ес­кізів до друку, що були власністю Нацбанку, думалося, що це чисто технічна справа, де будуть надруковані купюри.
     
    Але трагічні метаморфози продовжують переслідувати і твори Шевченка, і трактування самого його образу. Коли гроші, які були го­тові ще 1992 року, нарешті з'явилися в обігу 1996 року, те, що я поба­чив, викликало у мене шок. 100-гривневу купюру було спотворено до невпізнання: інша композиція, еклектичний дизайн, на звороті чо­мусь знову вміщено зображення собору св. Софії. Нісенітниця! Адже Софійський собор вже є на 2-гривневій купюрі, присвяченій Яросла­вові Мудрому, який збудував його!
     
    Ось така "мурзилка" прийшла з Англії в Україну. Нею й користувались...
     
     
    Але особливо прикро вразив портрет поета. Минули вже роки, та я не можу заспокоїтися й досі. І болить мені не тільки те, що поет зо­бражений у шапці чи в кожусі. Має право на життя і такий одяг, бо йо­го і справді він носив. Мені болить, коли замість Шевченка бачу яко­гось чужого чоловіка. Кореспондент однієї з київських газет, який ба­чив мій оригінал, писав: "Порівнюючи представлені в редакцію зраз­ки гривні з тим, як це було задумано, ахнув і я. З сотенної купюри за­мість тонко промальованого Шевченка дивився на мене якийсь гру­бо намальований дядько з мутнпм поглядом, що нагадував махновця в кудлатій танці. Замість руки майстра — грубий бездарний шарж".
     
    До мене посипалися телефонні дзвінки, листи, особисті запитан­ня: що трапилося з моїм портретом Шевченка? Я вже давав відповіді в інтерв'ю на телебаченні і в газетах: на купюрі був замінений викона­ний мною портрет, але ким і навіщо, я не знаю й дотепер. Ця книжка — ще одна спроба домогтися правди в цій трагічній метаморфозі.
     
    Звісно, ніхто не може дати припису, рецепту, як має виглядати портрет Т. Шевченка. Принаймні я, малюючи його, орієнтувався, як уже говорив, і на спогади сучасників, і на його фотографії та автопор­трети, а особливо — на його твори. Я прагнув осмислити всю спад­щину великого митця, аби зрозуміти його характер, стиль його жит­тя і діяльності, його образ. Для пізнання характеру, особистості поета мені надзвичайно багато дало перечитування поетового листування. І зараз я переконаний: хто не прочитав Шевченкових листів, той до кінця не зрозуміє і не збагне глибини його поезії і не зможе уявити і відтворити його психологічний портрет.
     
    У поезіях, повістях, щоденнику, листах чітко видно, які людські об­рази, які риси особистості йому найбільше імпонували. Це — благо­родство і шляхетність. Шевченкові подобались "не кріпацькі облич­чя", а люди, від яких віяло "сміливістю і благородствам", а коли стрічав "благородного старика", то його рука мимоволі підносилася до шапки". Глибоко поважав він земляка-солдата, який "не принизив своєї національної і людської гідності... лишився вірним своїй прек­расній нації". А неприємні були йому "простацькі натури", не зно­сив "плебейських облич", не терпів "лакейських облич", людей "з ла­кейськими здібностями".
     
    А от чим керувався невідомий мені автор портрета на 100 грив­нях, зрозуміти неможливо. Але що особливо гірко бачити: малюван­ня саме такого Шевченка є ще одним доказом того, що ми не позба­вилися нав'язаного попередніми режимами стереотипу образу поета з перекошеним ненавистю обличчям. Таке малювання почалося дав­но від портрета роботи І. Рєпіна. А за радянських часів, як писав Євген Сверстюк, на Шевченка "надіто маску матеріаліста, атеїста і бор­ця з українським буржуазним націоналізмом". І було заборонено торкатися маски... Примусовий для чотирьох поколінь спектакль нарешті закінчено. Але стереотипи мислення людям дорожчі, ніж відкриття правди".
     
    Все це сумно. Та нам потрібно ще довго очища­ти образ поета від ідеологічних нашарувань, ми повинні ще відкрити для себе справжнього, істинного носія Слова Божого, щоб не при­ймати за чисту монету той спотворений образ поета, який нам неві­домо за які гріхи піднесли на 100-гривневій купюрі.
     
    На звороті купюри планувалося вмістити пейзаж з будинком Вер­ховної Ради України, який було споруджено 1936 — 1939 років за проектом відомого українського архітектора В. Заболотного. У цій споруді було по-новому застосовано ордерну систему розміщення архітектурних елементів, використано засоби стилю класицизму введено плоске залізобетонне перекриття, нові конструкції велично­го скляного купола над сесійним залом на 1000 місць, що є центром будівлі. Вдала масштабність та гармонійність поєднання з навколиш­німи спорудами (зокрема з Маріїнським палацом) дозволяє віднести цей будинок до кращих архітектурних здобутків.
     
    Так мав виглядати зворотний бік купюри
    (вигляд лицьового боку наведено під заголовком статті)
     
    Я був оптимістом щодо майбутнього. І ще 1991 року намалював будинок Верховної Ради без тоталітарної символіки. Не з моєї ви­ни на гривню цей малюнок не потрапив. Але й не пропав: його над­руковано на внутрішній сторінці дипломатичного паспорту України, виготовленому тією самою Саnadian Вank Note Company... А серпасту-молоткасту символіку на будинку замінили лише в червні 2000 року.
     
    Що ж до купюри, яку було випущено в Англії, то знову ж таки не можу писати про неї без розчарування. Давайте разом порівняємо проект і купюру, що побачила світ. Чи пішли їй на користь ці зміни? Який логічний зв'язок існує між Шевченком і Софійським собором? І ще один ляпсус — поряд із Софією чомусь вміщено пам'ятник Воло­димиру, який ще й показаний зі спини! Що й казати, прикрі, прикрі всі ці метаморфози, невідомо задля чого затіяні.
     
    Такий Т.Г. Шевченко на нинішній банкноті
     
    Ще до цієї ж теми:
     
    Матеріал підготував В.Кияниця директор Носівської СЮТ, депутат міськради
    Переглядів: 2139 | Додав: VasilVas | Рейтинг: 5.0/8
    Всього коментарів: 3
    1  
    Що тут скажеш...
    "Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають" © Тарас Шевченко

    2  
    Навряд це чийсь недогляд чи недоречний збіг обставин... Можливо, чийсь тонкий задум, хитрість..?

    3  
    З нагоди дня народження хочу привітати Вас, Василь Васильович, та побажати міцного здоров"я, творчого натхнення і невичерпної енергії!

    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]
    Пошук

    Детальна карта Носівки з назвами вулиць
    (паперову карту Носівки можна замовити у В.М. Фурси)
    Скачати книгу "Славні імена Носівщини"
    (цю книгу можна придбати у В.М. Фурси)

    Носівка: транспортне сполучення
  • Електрички з 30.10.2016
  • На Конотоп і Чернігів
  • Автобуси по Носівці
  • Автобуси на Ніжин
  • Автобуси на Київ
  • Автобуси на Чернігів

  • Носівка: погода
  • GiS-meteo
  • Блискавки і грози в цей час
  • Дивитись рух фронтів

  • Ми в соцмережах

    Календар новин
    «  Березень 2013  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
        123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    25262728293031

    Календар свят, пам’ятних та урочистих подій 2013 року

    Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

    Очільники
    Відділ освіти Носівської РДА
    Чернігівський обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді
    Український Державний центр позашкільної освіти (колишня Центральна СЮТ)

    Колеги
    Форум директорів шкіл України
    Форум інформатиків України

    Друзі сайту
    Носівське містобудування
    Носівська гімназія
    Сайт РАДОН

    Власні сайти станцій юних техніків і центрів науково-технічної творчості України
    АР Крим
  • Керченський ЦНТТУМ
  • Джанкойський ЦНТТУМ
  • Ялтинський ЦНТТУМ
  • Вінницька область
  • Обласний ЦТТУМ
  • Волинська область
  • Обласний ЦНТТУМ
  • Дніпропетровська область
  • Міська СЮТ
  • СЮТ Жовтневого району
  • КПНЗ "СЮТ" Саксаганського району
  • КПНЗ "СЮТ" Ленінського району
  • Дніпродзержинський КЗ "СЮТ"
  • Губинихський ЦНТТУМ
  • Павлоградський ЦНТТУМ
  • Марганецький ЦНТТ
  • Тернівська райСЮТ
  • Донецька область
  • Горлівська СЮТ
  • Костянтинівська СЮТ
  • Маріупольський МЦНТТУМ
  • Слав'янська СЮТ
  • Шахтарська МСЮТ
  • Житомирська область
  • Міський ЦНТТУМ
  • Малинський МЦНТТ
  • Бердичівський ЦПО
  • Закарпатська область
  • Обласний ЦНТТУМ
  • Іршавська СЮТ
  • Запорізька область
  • ОЦНТТУМ "Грані"
  • Ів-Франківська область
  • Надвірнянська райСЮТ
  • Київська область
  • Білоцерківська МСЮТ
  • Васильківська МСЮТ
  • Фастівська МСЮТ
  • Бориспільський МЦТТ
  • Кіровоградська область
  • Кіровоградська МСЮТ
  • Луганська область
  • Обласний ЦНТТУМ
  • Лисичанський ЦНТТУМ
  • Львівська область
  • Золочівська СЮТ
  • Сокальська райСЮТ
  • Миколаївська область
  • Обласний ЦНТТУМ
  • Одеська область
  • СЮТ "Сігма"
  • Одеський КПНЗ СЮТ Аматор
  • Полтавська область
  • Великобагачанська РСЮТ
  • Миргородська МСЮТ
  • Карлівська райСЮТ
  • Рівненська область
  • Державний ОЦНТТУМ
  • Здолбунівська райСЮТ
  • Дубенська міськСЮТ
  • Сумська область
  • Міський ЦНТТМ
  • Кролевецька райСЮТ
  • Лебединська міськСЮТ
  • Тернопільська область
  • Тернопільська міськСЮТ
  • Харківська область
  • Міська СЮТ №1
  • Міська СЮТ №2
  • Міська СЮТ №3
  • Міська СЮТ №4
  • Міська СЮТ №5
  • Херсонська область
  • Обласний ЦНТТУМ
  • Голопристанська СЮТ
  • Радіоклуб "Електрон"
  • Хмельницька область
  • Обласний ЦНТТУМ
  • Старокостянтинівська МСЮТ
  • Черкаська область
  • Черкаська райСЮТ
  • Тальнівська райСЮТ
  • Христинівська райСЮТ
  • Ватутінська МСЮТ
  • Чернівецька область
  • Обласний ЦНТТУМ
  • Міський ЦНТТУМ
  • Чернігівська область
  • Обласний ЦНТТУМ
  • Носівська райСЮТ
  • Ніжинська МСЮТ
  • Городнянська МСЮТ
  • Прилуцький МЦНТТМ
  • Менська райСЮТ
  • Новгород-Сіверська райСЮТ
  • Щорська райСЮТ
  • м. Київ
  • УДЦПО
  • ЦНТТМ "Сфера"
  • Дарницький ЦТТПОШМ
  • Техвідділ ПДЮ
  • м. Севастополь
  • Севастопольська СЮТ

  • Носівським підприємцям
    Документи для "єдиноподатників"
    Зразки заповнення бланків
    Бланк податкової декларації для фізичних осіб підприємців
    Сервіс з пошуку КВЕДів
    Ставки єдиного податку в Носівці


    При використанні інформації з сайту "Носівська СЮТ" посилання на адресу http://nosivka-syut.at.ua є обов`язковим © 2017
    Copyright VasilVas (В.В. Кияниця) © 2017
    Створити безкоштовний сайт на uCoz