Прихід молоді в радіо залежить від таланту викладача
Роман Ганович US5WDX
При користуванні з оточуючими нас випромінюючими чи приймаючими електронними засобами, переважна більшість справді не спантеличуються технічними нюансами і не схильні приймати на себе провину навіть тоді, коли вона й дитині очевидна (наприклад, приходиш, а у людини кабель від телевізійної антени підключений тільки центральною жилою, а обплетення – в повітрі).
Ось тоді вирішальним виступає людський фактор – наявність викладацької здатності зуміти пояснити молодій людині, без базових технічних знань, максимально коротко (зазвичай, не більше хвилини, до того коли вона, стомлена складною для неї інформацію, в момент закривається в собі і більше не сприймає вашого словесного потоку) суть проблеми, не образивши її достоїнства і гонору. Хороша здатність до речі. В Сполучених Штатах такі люди стають мільйонерами, видаючи тиражні книжки типу «..... для чайників». Можна такі «мікролекціі для чайників», з нашої тематики, підготувати та опублікувати. По найпоширенішим ситуаціям з досвіду активних радіоаматорів. Якщо у когось буде подібна проблема, то людина відкриє файлик і за хвилину вона готова до розмови з розлюченим або розгубленим сусідом.
Погоджуюся з більшістю коментарів щодо роботи зі школярами. Якщо вчитель буде тільки відсиджувати години і не займатися самоосвітою, самовдосконаленням, а також не буде зацікавлений кінцевим результатом своєї роботи, то нових кличних знаків така школа «виробляти» не буде і через 20-30 років радіоаматорські короткохвильові ділянки спорожніють, як на наших очах порожніють КХ радіомовні.
Звичайно потрібні гроші. В капіталістичній системі без них ніяк. Але, навіть, якщо буде 5 трансиверів у класі, 10 Бімів на даху і $1000 заробітної плати - без здібностей правильно пояснити, зацікавити, вмотивувати учнів, утримати їх при радіоаматорстві, то їх в дорослому віці вийде один зі ста випадків, як максимум.
Проте є й інші приклади, де цей коефіцієнт в 10 разів краще. Ось як роблять це мої польські сусіди: http://reaktywacja.org.pl Або пишемо Radioreaktywacja на Гуглі – лінків купа, матеріалу для аналізу зацікавленим – на тижні. Там довгий список кличних знаків вчителів, викладачів з усієї країни. Приміром у SQ5STS з 30 минулорічних учнів у цьому році 15 отримали особисті кличні знаки, у деяких «круті» 2х1! Для тринадцятирічних дітей, не пошкодувала їхня «ДІЕ»таких!
Слухаю їх іноді і порівнюю з собою 30-35 років тому. Вони наше покоління обходять, по іноземним мовам «на голову» (зовсім інша методика навчання, правда це в їхній столиці). Відкритість, розкутість, не бояться з Ізраїлем працювати (як ми колись). Трансивери батьки їм вже купують, активісти-дядьки. Старші радіоаматори приїжджають до них допомогти встановити і налаштувати антени. Хто не може купити, то дають додому на тимчасове користування спонсорську апаратуру. На канікулах повезуть до Англії з тамтешньою «радіоактивною» дітворою очно знайомитися. Незабаром на великі контест-станції почнуть пускати для ознайомлення з екстрімом – може не одного втягне…
Вирішив їм допомогти і привіз якраз відремонтувати старенький Kenwood, який отримала варшавська шкільна колективка. Ну і що, що старий – я в свої шкільні роки про такий і не мріяв.
Не все так погано в нашому королівстві. При певному підході і відповідній мотивації (не обов'язково супербаблом), виходять дуже гарні результати! Тільки захотіти. І гнати мітлою всіх демотиваторів, які намагаються завадити!
І ще з приємного, мої перші DX зв'язки були найчастіше з США. Багато разів зустрічався на 20-ці з Чарлі W2RP, і пізніше, впродовж 20 років часто знаходив його гучний сигнал у верхній частині SSB ділянки. Потім перестав його знаходити – не раз подумалося про сумне. І як зрадів днями, прочитавши замітку з сайту ARRL: http://www.arrl.org/news/qcwa-recognizes-105-year-old-radio-amateur-s-90-years-of-hamming
Life is great!
Have a nice sunday!
Роман Ганович US5WDX |
