Начальникам радіостанцій позашкільних закладів, шкіл, клубів - 19 Січня 2012 - Блог

На сьогодні, на початку 21-го століття, ця конструкція московського радіоаматора Юрія Кудрявцева, створена у вже далекому від нас 1968 році, все ще залишається надто популярною серед незаможних радіоаматорів короткохвильовиків. На жаль, колективні радіостанції освітянських навчальних закладів теж відносяться до незаможних. А тому, як і 20 – 30 років тому, на найшановнішому місці операторських столів незмінно знаходиться трансивер UW3DI.

Свого часу мені доводилося багато разів бувати в приміщеннях колективних радіостанцій в різних областях України. Трансивер Кудрявцева в переліку обладнання кожної з них був присутнім незмінно. На деяких відомих «колективках» таких трансиверів було понад 5 – 10 одиниць! Також впродовж 60-х і початку 90-х років мені доводилося приймати участь у суддівстві республіканських змагань з радіозв’язку на коротких хвилях, які щороку організовувались і проводились республіканською станцією юних техніків (нині – Український державний центр позашкільної освіти), де однією з умов прийняття звітів про участь в змаганнях була умова пред’явлення фотосвітлин обладнання учасників. Згідно тих фотосвітлин, багато з яких у мене збереглися й понині, трансивер UW3DI використовувався на кожній дитячій колективній радіостанції України. Принаймні на тій, яка прагнула показати помітний результат у республіканських змаганнях.

Промайнули роки, але світовий прогрес оминув наші заклади. Внаслідок суспільних процесів у державі на даний час освітянськими установами втрачено десятки й десятки ще до недавно потужних дитячих радіостанцій колективного користування. Основні причини – відсутність асигнувань для ремонтів і оновлення обладнання, регламентних робіт по антенному господарству, належної оплати праці керівника (начальника) колективної радіостанції. Левова частка керівників радіостанцій з названих причин звільнились з роботи. Пішли навіть ті, хто все ще сподівався, що вищими освітянськими і фінансовими керівними органами держави буде нарешті усвідомлено, що одній особі важко поєднувати роботу керівника гуртка (за гроші) і начальника радіостанції (на безоплатній основі). Не сталось. І люди пішли.

З іншого боку, немало ентузіастів справи ще продовжують працювати. На безгрошів’ї і на усіх «перевіряючих вітрах», при суттєвому природному зменшенню потягу нинішніх дітей до процесу роботи в ефірі, який втратив таємничий потяг до мандрів на радіохвилі, програючи в очах дітей Інтернетним цяцькам…

Як свідчить сьогоднішня статистика, в переважній більшості на дитячих колективках продовжують використовуватися трансивери UW3DI. Це підтверджується і тим, що я, як автор «Методики налагодження трансивера UW3DI все ще отримую листи з проханнями надіслати мою методику для налагодження (відновлення) роботи цього «вічного» апарата. Листи свідчать, що моя методика ще й досі є затребуваною у самодіяльному радіоаматорському середовищі. Ось лист 79-річного радіоаматора Якова (кличний знак US0KF) з міста Рівного на радіоаматорському сайті QRZ.ru (див. тут пост #41).

Прочёл весь тред... Встал со стула и достал из книжного шкафа брошюру Василия, UR5RU (ex UB5RU), которую он мне прислал много-много лет назад.
Она походила по рукам моих товарищей и моих учеников, обложку заменил, оставив все данные, которые были на старой, сильно уже потёртой.
СПАСИБО, Василий, ваша разработка, написанная простым и понятным языком человека, который хорошо знает излагаемый материал, очень помогла нам, да и теперь не устарела.

Отож, виконуючи прохання радіоаматорів, хочу привернути увагу, що за час, який сплинув від першого виходу моєї методики, відбулося багато технічно-технологічних змін і це безумовно слід враховувати при використанні моєї методики. Також раджу уважно опрацювати матеріали стосовно цього трансивера, які є на радіоаматорських сайтах, найвідоміші з яких QRZ.ru та CQHAM.ru.