Сьогоднішнє телебачення в Носівці (і в Україні) чітко поділено на два «табори». Одні традиційно дивляться ефірні канали, а інші встановили супутникові «тарілки». Причому останніх стає все більше, позаяк якість трансляції телепрограм через супутники і їх кількість не йдуть ні в яке порівняння з традиційним ефірним способом прийому. Однак кожний уподобав своє і звик.

Та так триватиме не довго. Адже ще у 2008 році рішенням КМУ №1085 було цілком виправдано затверджено програму втілення цифрового телерадіомовлення в Україні. Отож вже зовсім у недалекому майбутньому аналогові телепередавачі мають припинити свою роботу. Останній рік їх дії – 2013. Швидше за все, з ряду суттєвих причин (див. посилання), їх вимкнення буде практично одномоментним.

Отже максимум через два роки в Україні ефірного телебачення, яке базується на аналоговій техніці, не залишиться. Хочуть телеглядачі, чи ні, але всім доведеться переходити на «цифру». При цьому програм буде не 5-10, як нині, а не менше трьох десятків. А їх якість не тільки не буде поступатися «тарілковій», а навіть перевершуватиме її. При цьому цифрове телебачення, що вводитиметься, транслюватиметься, як і сьогодні, по ефіру. Просто стане інша технологія сигналу. Так що навіть тим, хто встановив супутникові «тарілки», не слід поспішати позбуватися нинішніх «польських» і їм подібних антен – вони ще згодяться.

А ось і прикрощі. Для нового телебачення потрібні нові телевізори, які здатні обробляти цифрові сигнали. Щодо тих телевізорів, якими ми усі нині користуємось, то для продовження їх використання усім нам необхідно буде придбати спеціальний пристрій (тюнер), котрий стане «посередником» між антеною і телевізором. Орієнтовно його вартість на піку ажіотажного попиту може сягнути $100. І це не єдина проблема. Існують ще багато не вирішених питань. Можна тільки уявити яка вже нині триває боротьба між потенціальними виробниками цих тюнерів. Адже мова йде про $70 - 100 з більшої половини українських сімей – величезні гроші! Не можна виключити й чисто наш український фактор: перемогти може не краще, а сильніше. А потім виявиться, що стандарт «не той» і купувати доведеться ще не один раз. Але це до слова, як варіант…

А ще фахівці застерігають нетерплячих українців від купівлі не сертифікованих в Україні цифрових приймачів стандарту DVB-T2 (MPEG-4). Адже ще не відомі до кінця наміри постачальників цифрового телесигналу, які, скажімо, захочуть заробляти не тільки на постачанні сигналу, а й на абонентському обладнанні, для чого достатньо сигнал (чи частину) закодувати, і його зможуть розпізнавати тільки тюнери (і телевізори) придбані у конкретного постачальника. Теж, як варіант з нашої гіркої дійсності…

А що ж сьогодні? На території нашої області вже розгортається мережа телепередавачів нового формату: Бахмач, Бобровиця, Чернігів, Прилуки, Ніжин, Холми. Найпотужніші з них – у Чернігові і Прилуках. Останній з 12 вересня ц.р. вже розпочав трансляцію нового цифрового телебачення найсучаснішого стандарту. З вежі РТПС «Горова Білещина» передається 28 телевізійних програм (чотири мультиплекси, на 27, 32, 52 і 56 каналах - поки по сім програм на кожному). Щоб все це бачити необхідно мати пристрої про які була мова вище. У продажу їх практично нема, але обов’язково скоро будуть (зовсім не випадково "Технополіси" у купі із "Фокстротами" пропонують останнім часом два, а то і три телевізори за ціною одного – треба ж якось позбутися того, що через рік доведеться викинути!). Запрацював і передавач у Бобровиці.